FRDP Grantees 2018-2019 by The Fulbright Program in Ukraine

БЮЛЕТЕНЬ Програма імені Фулбрайта в Україні

Українські стипендіати Fulbright Research and Development Program 2018-2019 Жовтень 2018

У цьому випуску Фулбрайтівського вісника стислі описи дослідницьких проектів 15-ти учасників Fulbright Scholar Program, що їх було відзначено стипендією імені Фулбрайта у 2018-2019 рр.

Інститут Міжнародної Освіти • Київський офіс Програма імені Фулбрайта в Україні вул. Еспланадна, 20, офіс 904, Київ, 01001, Україна Тел.: +380 (44) 287 07 77 office.ukraine@iie.org

www.iie.org • www.fulbright.org.ua

15 червня 2018 у Посольстві США в Україні відбулась передвиїздна орієнтація для учасників Програми імені Фулбрайта — стипендіатів 2018-2019 навчального року: 15 українських науковців зможуть проводити дослідження в університетах, наукових та дослідницьких інституціях США за програмою Fulbright Scholar; 11 молодих дослідників Fulbright Research and Development Program; 3 молодих викладачів допомагатимуть американським професорам у викладанні української мови; 18 учасників Fulbright Graduate Student Program навчатимуться в американських університетах.

Fulbright Research and Development Program Проведення досліджень в університетах США тривалістю від шести до дев’яти місяців. У конкурсі можуть брати участь особи віком до 40 років з дворічним професійним досвідом: викладачі; аспіранти та дослідники, які ще не мають наукового ступеня; кандидати наук (не пізніше 5-ти років після захисту); адміністратори вищих навчальних закладів; співробітники науково-дослідних установ; журналісти; фахівці з бібліотечної, музейної та архівної справи; спеціалісти у сфері управління культурою; працівники громадських організацій (НДО). Кінцевий термін подання заявок — 1 листопада щороку

Вікторія Донченко

Сумcький державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка, Суми Освіта | Всебічна інтернаціоналізації в університетах США: уроки для України George Washington University, Washington, DC donchenko_sumdpu@ukr.net Інтернаціоналізація вищої освіти визнана необхідним елементом в умовах глобалізованого світу. Це ставить нові вимоги до закладів вищої освіти, серед яких забезпечення якості освіти, що відповідає міжнародним стандартам; виховання глобальної свідомості учасників навчального процесу; гармонійне поєднання глобальних та національних культурних цінностей у процесі навчання тощо.

Дослідження Вікторії Донченко має на меті вивчення позитивного досвіду інтернаціоналізації в університетах США. За результатами проекту будуть розроблені рекомендації для українських закладів. Дослідження ознайомить українську наукову спільноту з підходом американських університетів до інтернаціоналізації, розкриє особливості всебічної інтернаціоналізації як однієї з можливих стратегій, відкриє нові ресурси, допоможе забезпечити комфортні умови для навчання іноземних студентів в Україні.

Уряд України визнає потребу інтенсифікації міжнародної діяльності в контексті інтеграції вітчизняної системи вищої освіти до міжнародного простору освіти, однак в Україні Вікторія працює над проектом в Університедо цього часу не існує національної стратегії ті Джорджа Вашингтона (George Washington інтернаціоналізації освіти. Незважаючи на University, Washington, DC). Це — дослідницьочевидний прогрес окремих українських за- кий університет, магістерська програма з міжкладів вищої освіти у сфері міжнародної ді- народної освіти якого очолює американські та яльності протягом останнього десятиліття, міжнародні рейтинги. Університет забезпечує близько 80% з них потребують підвищення найкращі умови для реалізації даного дослідрівня інтернаціоналізації, щоби бути кон- ницького проекту. Американські колеги — прокурентоспроможними на світовому ринку фесори департаменту, де проходить стажувищої освіти, готувати випускників до жит- вання Вікторія — School of Education & Human тєдіяльності у глобалізованому світі та ство- Development — проводять актуальні дослідженрювати комфортне навчальне середовище ня у сфері інтернаціоналізації й постійно залудля іноземних студентів, а отже дозволити чаються до проектів, що мають не тільки теоУкраїні утримувати або підвищити позиції на ретичне, але й практичне значення, зокрема у міжнародному ринку провайдерів освіти. рамках програм таких організацій, як ЮНЕСКО, Асоціація діячів міжнародної освіти тощо. Результати дослідження буде опубліковано в українських та міжнародних наукових журналах, апробовано на конференціях, семінарах, а також поширено через Інтернет та соціальні мережі, на веб-сайтах українських наукових та освітніх організацій як освітній ресурс. На думку Вікторії, у віддаленій перспективі дослідження дозволить підвищити глобальну свідомість громадян України та сприятиме підготовці конкурентоспроможних випускників.

FRDP 2018-2019

Ілля Дяговченко

Сумський державний університет, Суми Інженерні дисципліни | Стійкість та якість електроенергії в інтелектуальних електричних мережах (smart grids) Washington State University, Pullman, WA ilya.dyagovchenko@gmail.com

Дослідження Іллі Дяговченка, викладача кафедри електроенергетики Сумського державного університету, зосереджене на питаннях стійкості та якості електроенергії в інтелектуальних електричних мережах (smart grids). Його цікавить здатність електричних мереж протистояти навмисним атакам, аваріям, природним загрозам або явищам і відновлюватися після них, забезпечуючи належну якість електричної енергії.

шкоджень від аварій і скорочення їхньої тривалості. Незважаючи на те, що основна частина збоїв відбувається на розподільчому рівні, рівень передачі також є вразливим практично до для всіх основних загроз, тому зусилля по підвищенню стійкості повинні бути зосереджені на обох цих рівнях електропостачання.

Ілля проводить дослідження в Університеті штату Вашингтон у м. Пуллман, де набуває нових навичок у демонстраційній і дослідній лабоІснує багато загроз для енергосистеми, які раторії Smart Grid Demonstration and Research необхідно враховувати при оцінці її стійкості. Investigation Lab (SGDRIL), що є частиною До них відносять природні небезпеки, такі як Школи електротехніки та комп’ютерних наук урагани і крижані бурі, геомагнітні збурення (School of Electrical Engineering and Computer від сонячного випромінювання й електромаг- Science/ESIC). Результати досліджень плануєтьнітних імпульсів, а також кібер-атаки. Стійкість ся викласти у наукових статтях та представити енергосистеми тісно переплетена і функціо- на міжнародних наукових конференціях. нально відокремлена від її надійності. Шляхи забезпечення надійності спрямовані на змен- Окрім проведення досліджень, Ілля відвідує лекції шення імовірності перерв в подачі електро- з двох споріднених дисциплін, щоби після поверенергії. Вони вже розроблені і виконуються нення в Україну поділитися досвідом викладання операторами мережі, в той час як стійкість та співпраці з американськими інженерами та спрямована на зменшення серйозності по- вченими у Сумському державному університеті.

FRDP 2018-2019

Мар’яна Каплінська

Національний університет «Львівська політехніка», Львів Архітектура | Збереження архітектурної та містобудівної спадщини University of Pennsylvania, Philadelphia, PA mkaplinska@gmail.com

Мар’яна Каплінська, кандидат архітектури, архітекторка, викладачка кафедри архітектури та реставрації «Львівської політехніки», досліджує проблеми збереження та реставрації архітектурної та містобудівної спадщини.

нами постають щоденні побутові потреби. Архітектурні пам’ятки, цінна забудова, містобудівна структура чи релікти вже безпосередньо задають середовище та якість нашого життя. Архітектура, крім того, відображає та водночас виступає інструментом формування ідентичностей, так само, як і містобудівна структура, попри те, що остання не настільки наочна у просторі міста.

Потребу збереження культурної спадщини найлегше розуміти через втрату — вона найчіткіше увиразнюється, на жаль, тоді, коли ми такої втрати зазнаємо й усвідомлюємо її незворотність. Прикладів можна навести дуже багато: Тож збереження такої спадщини постає дуже неновини рясніють повідомленнями про згорілі простою системною проблемою. Вважаючи одунікальні українські дерев’яні церкви, заливан- ним із найпотужніших інструментів її вирішення ня історичних фундаментів бетоном стало вже високий рівень професійної освіти, Мар’яна обрабуденним явищем, а жахлива пожежа у Націо- ла для реалізації свого проекту одну з провідних нальному музеї Бразилії вразила увесь світ. Такі американських шкіл у сфері збереження пам’яток випадки, попри всю трагічність, знову і знову — Пенсильванський університет (University of Pennзрушують дискусії про збереження пам’яток, sylvania School of Design, Philadelphia, PA). спонукають до їх теоретичного осмислення та практичної охорони і збереження. Мета проекту полягає в обміні теоретичним та практичним досвідом дослідження, збереМова про збереження культурної спадщини — ження та реставрації історичних архітектурноце, передусім, мова про цінності. Як їх розуміє містобудівних об’єктів, що дасть можливість певне суспільство? Як те, що називають «куль- вдосконалити навчальні плани й методику витурною цінністю», взаємодіє з іншими цін- кладання для студентів кафедри архітектури та ностями у світогляді людини? Що, зрештою, реставрації. Основну увагу буде спрямовано на відповідає кожен з нас на питання «хто я?». діагностику та документацію пам’яток, вивчення У випадку архітектурно-містобудівної спад- історичних будівельних технологій, інструменщини, окрім аксіологічних пошуків, перед тальні дослідження зразків матеріалів. Особливий інтерес викликають підходи, які пропонує Школа дизайну у проектуванні сучасної архітектурної форми в історичному середовищі. Для України ця тема досить болюча, адже сучасну та історичну архітектуру надто часто розглядають як категоричні антитези. Нефахові втручання, переважно нечутливі до цінності культурної спадщини, є також надто загрозливими для історичного архітектурно-містобудівного середовища. Ознайомлення із методиками викладання та організацією навчального процесу в UPenn буде важливою частиною проекту.

Результати дослідження будуть представлені у публікаціях, виступах, дискусіях, а також використані для формування та вдосконалення лекційних курсів, укладення посібників для студентів із реставраційних дисциплін.

FRDP 2018-2019

Леся Кульчинська

Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського НАН України; Центр візуальної культури, Київ Історія мистецтва | Насильство візуального: образи у соціальному контексті New York University, New York, NY kulchinska@gmail.com Фулбрайтівський проект Лесі Кульчинської є продовженням її роботи над дослідженням насильства над образом. З проблематикою насильства в контексті візуальної культури Леся зіткнулася в своїй кураторській роботі, коли організована нею у співпраці з Оксаною Брюховецькою виставка «Українське тіло» (Центр візуальної культури, Київ, 2012) була примусово достроково закрита. Цей випадок поклав початок дослідницькому проекту під назвою “Inhibition”, у рамках якого Леся Кульчинська вивчала випадки заборонених виставок в Україні. Результатом проекту стала серія інтерв’ю з художниками та художницями, чиї роботи підлягали цензурі чи насильству, а також з ініціаторами сутичок з творами мистецтва. Спілкування із учасниками та учасницями цих конфліктних ситуацій, що виникли довкола візуальних образів, було спробою зрозуміти, що ж саме в тих чи інших образах виявилося настільки нестерпним для глядача, що викликало бажання знищити їх чи прибрати з поля зору. Проект “Inhibition” виявив цікаву закономірність: більшість ініціаторів цензурних заборон описували себе жертвами мистецтва, особами, що постраждали від пережитого візуального досвіду.

ство візуального: образи у соціальному контексті», який Леся Кульчинська планує прочитати після повернення у відкритому форматі в Центрі візуальної культури. В рамках цього курсу будуть проаналізовані найбільш знакові для модерної історії випадки конфліктів з образами. Залучаючи до аналізу методи та інструменти з різних галузей сучасної гуманітарної думки — від історії мистецтва, історії бачення до антропології, феноменології, теорії кіно — курс покликаний продемонструвати, яким чином наші стосунки з віртуальний світом образів впливають на реальні процеси в суспільстві.

Це відкриття лягло в основу проекту, над яким Леся Кульчинська працює в рамках програми Фулбрайт. Аналізуючи взаємозв’язки між видимими та невидимим, прихованим та показаним, допустимим та нестерпним, вона досліджує випадки, коли сам процес бачення переживається як небезпечний. Леся шукає відповідь на запитання, яким чином така травматичність може бути закорінена в самій структурі візуального досвіду? Чому візуальний образ може сприйматися як джерело загрози, чим зумовлене таке сприйняття, і що саме в такому разі знаходиться під загрозою? Вивчаючи випадки травматичних взаємодій із образами, дослідниця намагається зрозуміти їх роль та механізми їх влади в суспільстві. Результатом перебування на фулбрайтівській програмі має стати навчальний курс «Насиль-

FRDP 2018-2019

Данило Кравець

Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника, Львів Історія | Образ радянської України в українській діаспорі США (1920-1930-ті рр.) University of Minnesota, Twin Cities, MN Davydiw@gmail.com Данило Кравець, кандидат історичних наук, думки інших етнічних меншин в США змогли би науковий співробітник відділу рукописів інші дослідники. Крім того, представлена тема Львівської національної наукової бібліотеки матиме важливе значення для кращого розуім. В. Стефаника, займається дослідженням міння Сполученими Штатами нинішньої ситуаісторії громадської думки. Данила цікавлять ції в Україні. проблеми впливу засобів масової інформації на формування образу України в історич- Данило Кравець проводить свої дослідження в ній перспективі. Цій темі присвячена його одному з найбільших центрів США, де зберігаютьмонографія «За Збручем. Західноукраїнська ся українські колекції. Архів Центру досліджень громадсько-політична думка про радянську історії еміграції (Immigration History Research Україну (1920-1930-ті рр.)». Center Archive) при Університеті Міннесоти має сотні найменувань української преси, що виходиАналіз суспільної й політичної думки діаспори ла впродовж усього ХХ ст.. У Центрі також зберіпро радянську Україну — це новий напрямок в гається велика кількість особистих архівних фонукраїнській історіографії. Є лише кілька науко- дів як видатних українсько-американських діячів, вих робіт, в яких охарактеризовано ставлення так і документація українських організацій США. українців у світі до сталінського геноциду — го- Неабияку допомогу в реалізації проекту надав лодомору 1932–1933 рр.. Натомість немає ста- науковий консультант Данила — професор Томас тей або монографій, які б вивчали громадську Вулфі (Thomas Wolfe), сферами зацікавлень якодумку української діаспори про інші важливі го є історія СРСР та історія журналістики. Своїподії, що відбувалися у радянській Україні. За- ми порадами та підтримкою ділилися також інші пропонована тема є важливою методологічно, працівники Департаменту історії університету скористатися методами цього дослідження (Department of History) та Коледжу вільних мисдля вивчення історії громадської й політичної тецтв (College of Liberal Arts).

FRDP 2018-2019

Загалом же проведення дослідження в Спо- До Міннесоти прибула також і родина Данила лучених Штатах дає багато можливостей. Пе- — дружина Наталя та трьохрічна донька Софія. ребування в Університеті Міннесоти, а також Сім’я Кравців бере активну участь у житті украробота в провідній американській архівній їнської громади у Міннеаполісі, зокрема вони інституції не тільки забезпечить успішну ре- були волонтерами під час проведення щорічалізацію запропонованого проекту, але й ного українського фестивалю (Ukrainian Heritage дасть нагоду встановити професійні контакти Festival). Також сім’я часто відвідує місцеві пуі дружні взаємини з американськими коле- блічні бібліотеки, які особливо вражають своїми гами, які в майбутньому можуть перерости в можливостями для розвитку дитини. активну співпрацю між установою, де працює стипендіат, і приймаючою інституцією. Обговорення проблематики з американськими професорами матиме дуже важливе значення для роботи над темою.

FRDP 2018-2019

Андрій Кирильчук

Інститут органічної хімії НАН України, Київ Хімія | Квантово-хімічні дослідження отримання фосфорену шляхом відшаровування чорного фосфору в рідкому середовищі Michigan State University, East Lansing, MI iamkaant@gmail.com

Дослідницький проект кандидата хіміч- Іншим перспективним напрямом є розщепленних наук Андрія Кирильчука присвячений ня кристалів фосфору у розчині шляхом опроміквантово-хімічному моделюванню отриман- нення їх ультразвуком або обробки у кульовому ня шарів чорного фосфору товщиною в де- млині. У такий спосіб можливо отримувати великілька атомів. За три попередні десятиліття кі кількості чистого фосфорену, адже розчинник нанотехнології набули нечуваного розвитку, захистить його від забруднення та окиснення особливо у галузі так званих 2D-матеріалів, повітрям. На даний момент випробувано багато тобто пласких шарів нанометрової товщи- розчинників для застосування у цьому процесі, ни. Розробка таких матеріалів та приладів на але ідеального середовища поки що не знайдеїх основі має здійснити революційні зміни в но. Багато розчинників взаємодіють з утвореним електроніці, медицині та сенсориці. Швидкі фосфореном, інші не дають достатньої кількості комп’ютери мікроскопічного розміру, точні цього матеріалу. Розчинники, що дозволяють датчики для застосування у медицині, про- отримати фосфорен з великим виходом, такі як мисловості та сфері безпеки — це лише мала N-метилпіролідон, є токсичними та шкідливими частка удосконалень, які стануть реальністю для навколишнього середовища. завдяки розвитку 2D-матеріалів. Для того, щоб знайти найкращі розчинники для Сім’я 2D-матеріалів налічує декілька широко отримання фосфорену у рідкому середовищі, відомих представників: графен (моноатом- Андрій разом з колегами застосовуватиме мений шар вуглецю, відкриття якого було від- тоди квантової хімії у моделюванні взаємодії значене Нобелівською премією з фізики у кристалу фосфору з середовищем та деталей 2010 році), дихалькогеніди перехідних мета- процесу відшаровування. Моделювання дає лів (MoS2), силіцен (моноатомний шар крем- змогу зазирнути у деталі процесу на атомному нію) та ін. Зовсім нещодавно, у 2014 році, рівні, поки що недосяжному для експерименту. були вперше отримані та охарактеризовані Крім того, теоретичні дослідження дозволяють наношари з атомів фосфору. Їх властивості значно економити кошти та час дослідників, роблять фосфорен ідеальним доповненням адже матеріали та устаткування для вивчення до інших відомих наноматеріалів. Разом вони наноматеріалів є дуже дорогими. Наприклад, уможливлюють створення транзисторів та лише 1 г. чорного фосфору коштує 500 євро! інших нанорозмірних електронних компонентів. Але на даний час ефективного методу Андрій Кирильчук працюватиме в Універсиотримання значних кількостей чистого фос- теті штату Мічиган (Michigan State University’s форену немає. Department of Physics and Astronomy), в групі визначного дослідника, піонера у галузі теоВперше нанорозмірні листки чорного фос- ретичної нанотехнології, професора Девіда фору були отримані за допомогою «техніки Томанека (David Tománek). У результаті викоскотчу» — коли маленькі частинки матеріалу нання проекту планується визначити найкращі відшаровуються шляхом наклеювання і від- розчинники для отримання фосфорену в рідкій риву спеціальної стрічки. Вочевидь, таким ме- фазі. Також буде отримано інформацію про дотодом неможливо отримати скільки-небудь датки до розчинників, на кшталт поверхневозначні кількості наноматеріалу і практично активних речовин, що полегшуватимуть синтез неможливо уникнути забруднення залишка- шарів фосфорену потрібної товщини та розміми клейкої стрічки. Крім того, пластівці фос- ру. Дослідники сподіваються краще зрозуміти форену піддаються впливу атмосфери, вна- фактори, які впливають на процес відшаровуслідок чого швидко окиснюються. вання. Все це наблизить виникнення промислової технології наноматеріалів, а значить, і наноелектроніки.

FRDP 2018-2019

Андрій планує продовжувати дослідження з нанотехнології в Україні. Його метою є передача досвіду американських науковців молодим українським вченим шляхом організації групи молодих дослідників для роботи у галузі теоретичної нанохімії. Він також сподівається ініціювати створення міждисциплінарної спільноти українських вчених для розробки матеріалів та пристроїв для наноелектроніки.

FRDP 2018-2019

Євген Ланюк

Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів Філософія | Виклики свободи в цифровому суспільстві Washington State University, Pullman, WA yevhenlaniuk@gmail.com

Метою міждисциплінарного фулбрайтівського проекту Євгена Ланюка є дослідження викликів для свободи людини, пов’язаних із розвитком цифрових технологій. Ми живемо в епоху безпрецедентних технологічних змін, які радикально трансформують майже всі сфери життя людини і суспільства — політичну, економічну, культурну тощо. Немає сумніву, що цифрові технології позбавляють нас від багатьох незручностей та бід, які були невід’ємними супутниками життя попередніх поколінь: вони економлять наш час, заощаджують ресурси, збільшують продуктивність економіки та ефективність управлінських рішень. Однак стрімкий поступ технологій пов’язаний також з не меншими викликами для суспільства, які потребують ґрунтовного філософського, політологічного та соціологічного аналізу.

турбували філософів з незапам’ятних часів, такими як питання правди, свободи, щастя тощо. «Як люди можуть створити таку спільноту, яка сприяє (а не відкидає) реалізацію унікальної гідності та самоактуалізацію кожної людини, яка є членом такої спільноти?», — запитував філософ Джордж Маклін. На жаль, в сучасних дискусіях про технології цей аспект проблеми дуже часто залишається без відповіді.

Євген Ланюк прагне пов’язати одну з основних цінностей людського життя — свободу — із розвитком сучасних цифрових комунікативних технологій і встановити, наскільки вони здатні звузити особисту неповторність людини в політичному, соціальному та культурному вимірах. Перебуваючи у США, Євген планує систематизувати і розглянути з філософської, політологічної та соціологічної перспективи такі виклики цифрового суспільства, як втрата приватності, Втрата приватності, зростання нерівності соціальний «скоринг» (оцінювання людей за між людьми, контроль за свідомістю, соціаль- допомогою цифрових алгоритмів), технологія не сортування, алгоритмічний розрахунок «наджингу» (підштовхування), яку використовулюдських емоцій та бажань, загроза втрати ють уряди та корпорації для спрямування поверобочих місць (так зване «технологічне без- дінки людини в потрібне їм русло, та інші. робіття»), постійне зростання темпу життя та конкуренції зі штучним інтелектом, феномен Значну увагу Євген хоче приділити феномену «постправди», — це далеко не повний перелік «інструментального мислення», яке заради зопроблем, які відчутні вже сьогодні, і які в май- внішніх показників успіху, що вимірюється в бутньому, ймовірно, лише посилюватимуться. доларах, часто залишає за дужками глибші та Захоплені зовнішніми показниками продук- ґрунтовніші аспекти людського життя. Дослідтивності, ефективності та успіху (те, що філо- ник планує також провести паралелі з аграрною соф Чарльз Тейлор назвав «інструментальним та індустріальною революціями — вже пройдемисленням»), ентузіасти сучасних технологій ними людством фазами технологічного розвинечасто задаються глибшими питаннями, які тку, що акумулювали в собі чимало уроків для сьогодення. Проект не обмежується лише ідентифікацією існуючих викликів, він ставить перед собою завдання вказати також на вірогідні способи їх вирішення. Євген переконаний, що цифрові технології є великою силою, яка здатна як змінити життя на краще, так і перетворити його на справжній кошмар, який не могли б собі уявити навіть Герберт Веллс, Джордж Орвел, Олдос Гакслі та інші зіркові автори антиутопій. Що потрібно людству для реалізації кращого, а не гіршого сценарію? Перебуваючи у США, Євген Ланюк шукатиме відповідь на це питання.

FRDP 2018-2019

Остап Мануляк

Львівська національна музична академія імені М. В. Лисенка, Львів Музика | Опрацювання системи зчитування рухів виконавців на музичних інструментах для управління трансформацією звуку в реальному часі Stanford University, Stanford, CA ostapmanulyak@gmail.com

Остап Мануляк — декан теоретико-компози- тичної музики, опиняються в умовах, що приторського, вокального та диригентського зводять до консерватизації їх інтерпретаційних факультету Львівської національної музичної поглядів, репертуарних можливостей, а відпоакадемії імені М. В. Лисенка, кандидат мисте- відно — й конкурентоспроможності на глобальцтвознавства. ному музичному ринку. Композитор, музиколог, аранжувальник, виконавець. Автор звукових та аудіовізуальних перформансів. З 2014 керує Експериментальною освітньою студією електроакустичної музики (EESEM) у ЛНМА імені М. В. Лисенка. Як поєднати класичну музичну освіту із новими технологіями? Чи можливим є практичне знайомство із новими музичними технологіями ширшого кола студентів виконавських спеціалізацій а не лише дуже вузького кола молодих композиторів? Пошук відповідей на ці питання тісно пов’язаний із суттю дослідження Остапа Мануляка: створення системи безконтактних сенсорів, які б допомагали виконавцям на музичних інструментах в реальному часі керувати обробками звуку при виконанні електроакустичних творів. З огляду на відверто репресивне ставлення до аванґарду і будь-яких мистецьких експериментів у радянський період, на момент здобуття незалежності у 1991 році в Україні не було жодної студії електроакустичної музики. Перша студія з’явилась, завдяки старанням Алли Загайкевич, лише у 1996 році. Для порівняння можна зазначити, що в країнах західного світу вже у 1970-х - 80-х роках такі студії були створенні не лише при великих радіотелевізійних компаніях, а й при більшості університетів та музичних академій. У творчості найвідоміших композиторів другої половини ХХ ст. електроакустична музика становить значну частину творчого доробку, що став вже хрестоматійним у репертуарі класичних музикантів. Випускники українських музичних академій, які не мали можливості знайомства навіть із базовими техніками електроакус-

FRDP 2018-2019

Водночас студенти чи молоді музиканти, котрі нині хотіли б виконувати твори сучасних композиторів та класики аванґарду (у тому числі й електроакустичні твори), стикаються із цілим рядом об’єктивних труднощів, які відлякують їх від цих спроб. Насамперед це страх, викликаний браком досвіду виконання творів із ампліфікацією (звукопідсиленням) інструменту, а також об’єктивний страх перед самостійним використанням складних технологічних рішень при сценічному виконанні творів. І якщо перший долається досить швидко, то вирішення другої проблеми не є таким простим та очевидним. Адже сьогодні виконання більшості електроакустичних творів, в партитурі яких не передбачено окремого виконавця партії електроніки, все одно вимагають участі асистента, котрий допомагає при налаштуваннях та під час виконання твору. Окремі виконавці користуються системою контролерів, яка дозволяє їм самостійно керувати електронікою; однак зазвичай такі рішення пов’язані із великою кількістю складних та незручних під час гри на музичному інструменті рухів. Протягом свого дослідження Остап Мануляк має на меті написати цикл творів для сольних інструментів з електронікою, у яких спробує розробити також систему безконтактних сенсорів, котрі би не сковували природну кінетичну експресію виконавця, були доступними, простими в обслуговуванні та калібруванні. Створення такої системи й подальше її впровадження в дидактичному процесі українських музичних закладів вищої освіти допоможе значно прискорити процес актуалізації репертуару та інтерпретаційних можливостей українських музикантів.

Ольга Мартинюк

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Київ Історія | Публічна історія, історія екології University of Maryland, Baltimore, MD olha.v.martynyuk@gmail.com

Ольга Мартинюк — кандидатка історичних Незважаючи на те, що Ольга починала свою наук, викладачка кафедри історії Національ- професійну роботу в тематиці історії націонаного технічного університету України «Київ- лізму та громадянського суспільства, з часом ський політехнічний інститут імені Ігоря Сі- їй пощастило відкрити для себе нові сфери корського». У своїй діяльності вона поєднує зацікавлення — урбаністику і гендерні студії, історичні дослідження, викладання в універ- екологічну історію та політики пам’яті, теорію ситеті, роботу в документальному кіно, акти- колоніалізму та постколоніалізму. Паралельно візм та розробку експериментальних практик з професійною діяльністю вона брала участь у обміну знаннями. громадських ініціативах феміністичного спрямування. Свої навички Оля Мартинюк здобула в Могилянці, Київській та Львівській політехніках, За останні декілька років Ольга видала збіру Центрально-Європейському університеті ку академічних праць «Живучи в модерному в Будапешті, Інституті гуманітарних знань у місті: Київ кінця ХІХ — середини ХХ століть» (у Відні та Німецькому історичному інституті співредакції з Катериною Дисою та Оленою Москви. Проходить стажування у Меріленд- Бетлій), проводила альтернативні екскурсії по ському університеті (округ Балтимор), однак Солом’янці (Київ) та консультувала докуменбагато працює в бібліотеках та дослідницьких тальний фільм «Російський дятел» (переможець установах у Вашингтоні. міжнародної програми фестивалю “Sundance“).

FRDP 2018-2019

Разом зі своїми студентами у Київській полі- На часі — написання історії велосипеду в ХХ техніці організовувала кінопокази українських столітті, коли відбулася демократизація велосипедного руху, але разом із тим витіснення фільмів ХХ століття з обговореннями. його з вулиць іншими механічними засобами Ольга брала активну дослідницьку та органі- транспорту. Велосипед у ХХ столітті був як прозаторську участь у двох проектах, що безпосе- вісником прогресивних змін, динамізму в житті редньо пов’язані з її теперішньою діяльністю кожної людини, так і інструментом політичних в США. Перший — дослідження історії фор- маніпуляцій, легітимізації тоталітарних режимів. мування публічного дискурсу про здоров’я у Свою книгу Ольга Мартинюк писатиме разом зв’язку з аварією на Чорнобильській атомній із велоспільнотою, котра долучиться як до простанції під керівництвом Кейт Браун, профе- цесу збору джерел, так і до інтерпретації та сорки історії Мерілендського університету. презентації результатів. У цьому експерименті Після публікації книги “Manual for Survival” їй допомагатимуть дослідники та дослідниці з плануються додаткові заходи із поширення Мерілендського університету у Балтіморі, когромадянської освіти як серед місцевої, так трий вважається одним із провідних у країні в і міжнародної спільноти. Вони матимуть на питаннях розвитку публічної історії. Натхнення меті усталення адекватного уявлення про ра- Ользі Мартинюк у Сполучених Штатах також діоактивність та ризики для існування людини дають інші фулбрайтівці, такі як Ірина Бондав забрудненому середовищі. ренко, колишня координаторка з національних питань Асоціації велосипедистів Києва і фулбЗараз Ольга Мартинюк працює над книгою райтівська стипендіатка у Мерілендському уніпро велосипедну історію України. Підґрунтям верситеті (University of Maryland, College Park). для цієї роботи став успіх виставки «Велобум Ірина вивчала та практикувала транспортне 1890-х», організованої спільно з Асоціацією планування в окрузі Колумбія. велосипедистів Києва та Національним музеєм історії України. Метою експозиції було На щодень Ольга їздить на круїзері з великими актуалізувати велосипедний досвід Києва та 28-дюймовими колесами та вигнутим кермом, інших міст українських губерній Російської а невдовзі планує також придбати складаний імперії, коли велосипед став найпрестижні- міні-велосипед для переїзду в міських елекшим індивідуальним засобом пересування тричках і заміських подорожей. та одним із центральних явищ суспільного життя. Відкрита вулична експозиція на території музею привертала увагу суспільства до велосипеду як засобу пересування, а разом з тим — до гострих питань щодо «захищеності» велосипедистів на дорозі і безпеки дорожнього руху.

FRDP 2018-2019

Софія Рябчук Національний художній музей України, Київ Музеєзнавство/освіта | Музейна освіта: найкращі практики залучення дітей і підлітків до музею Smithsonian Institution, Washington, D.C. s.riabchuk@gmail.com

Дослідження Софії Рябчук покликане зібрати й опрацювати досвід розробки і проведення освітніх програм для дітей та юнацтва у музеях Смітсонівського інституту. Софія базується у Центрі винаходів та інновацій Лемельсона при Національному музеї американської історії, вивчаючи, як цей музей працює з дитячими аудиторіями. Вона також планує зблизька дослідити програми та цілі, які ставлять перед собою в музейній освіті інші музеї в межах Смітсонівського інституту та поза ними.

та стажерами — зокрема, у контексті супроводу дитячих програм. Софію цікавить, як розмовляти з дітьми про складні сторінки історії, як зацікавлювати підлітків самостійно відвідувати музеї, як залучати вчителів до активної співпраці, яка роль гри у програмах для дітей, які ноу-хау використовує музей у роботі з відвідувачем, як залучати дітей і підлітків до активної участі та співтворчості у музеї тощо.

Результатом проекту буде низка публікацій та підготовка лекційного матеріалу для зацікавУ полі дослідницького інтересу Софії — робо- леної аудиторії в Україні, а також застосування та з різними музейними аудиторіями: вивчен- найцікавіших практик, адаптувавши їх до украня інтересів та потреб відвідувача, розробка їнського контексту. спеціальних програм для кожної з аудиторій (сімей з дітьми, дітей-дошкільнят, школярів У Вашингтон Софія приїхала з чоловіком і трьорізного віку, підлітків та студентів, дітей з осо- ма дітьми. Кожен з членів родини теж здобуває бливими потребами), робота з волонтерами свій унікальний досвід у новому середовищі.

FRDP 2018-2019

Інна Совсун Київська школа економіки Освіта | Освітня політика: глобальні та українські перспективи University of California, Berkeley, CA inna.sovsun@gmail.com

Дослідження Віце-президентки Київської шко- Оскільки українська академічна спільнота в знали економіки, викладачки в «Києво-Могилян- чній мірі залишається дуже консервативною, ській академії» та екс-Першої заступниці Міні- необхідно докласти значних зусиль, аби вклюстра освіти і науки Інни Совсун зосереджено чити нові ідеї в українську освітню політику. на аналізі та вивченні розвиненої американ- Будучи активною учасницею освітніх реформ ської освітньої моделі як взірця для багатьох протягом кількох останніх років, Інна Совсун країн світу та як прикладу для змін освітнього впевнена, що відповідна підготовка, знання та процесу в Україні. поглиблений аналіз допоможуть переконати людей та залучати їх до процесу реформ, а таПід час свого дослідження Інна планує більше кож, що забезпечення якісних реформ у сфері дізнатись про функціонування університетів в освіти має вирішальне значення для майбутСША та роль уряду у формуванні моделі уні- нього України. А для таких перетворень знаверситетів, аби зрозуміти, які фактори спри- чною мірою потрібні професійні знання. яють успіху американських університетів на національному та глобальному рівнях. Окрім того, нею заплановано дослідити основні проблеми, які визначають для себе університети США з метою подальшого розвитку. Завдяки своєму унікальному становищу на світовій арені, США формують глобальний політичний дискурс у різних сферах, у тому числі й у сфері вищої освіти. Таким чином, поглиблене критичне розуміння діяльності вищої освіти США має вирішальне значення для розуміння коріння багатьох політичних ідей. Для Інни це прекрасна можливість отримати нові знання, ідеї, навички та контакти для її подальшої кар’єри у впровадженні прогресивної реформи освіти в Україні. Протягом свого дослідження вона планує систематизувати свої знання шляхом більшого читання, спілкування з іншими дослідниками в освіті, відвідуванням тематичних заходів, занять та конференцій. На основі отриманих знань Інна Совсун хоче розробити новий курс з «Освітньої політики» для викладання в Київській школі економіці та Києво-Могилянській академії. Традиційно вивчення методології залишається слабким в пострадянських соціальних науках. Тому основна частина проекту буде зосереджена на розширенні знань про методи дослідження, аби забезпечити якісне дослідження: дізнатись більше про аналіз політики, «традиційні» кількісні методи, “deliberative turn” в аналізі політики, так як Інна дуже зацікавлена в застосуванні «аналізу дискурсу» в політичних дослідженнях.

FRDP 2018-2019

Справи біжучі, події, статті про динамічне, наповнене цікавими деталями «фулбрайтівське життя», особисті спостереження й враження учасників Програми, історії їх наукових пошуків на сторінці www.fulbright.org.ua та Fulbright Ukraine у Facebook. https://www.facebook.com/Fulbright.Ukraine/ Запрошуємо Вас приєднатися до нашої сторінки у Facebook, перейти з приватного світу Я до взаємовитворюваного світу Ми, долучитися до взаємозбагачувального спілкування. Дописуйте новини, коментуйте, діліться враженнями та ідеями, надсилайте фото на адресу mluniv@iie.org

Світлини стипендіатів Програми 2018/19

Institute of International Education • Kyiv Office Fulbright Program in Ukraine Esplanadna str, 20, office 904 Kyiv, 01001, Ukraine Tel: +380 (44) 287 07 77 office.ukraine@iie.org